В цих місцях я вже не був десятки років. Виріс я у селі — точніше СМТ — Ладан, „на стадіоні“ — як зветься наш куток села, — у діда з бабою, але мої прадід і прабаба жили у сусідньому (значно меншому) селі Подище. Під час цієї подорожі там же, у Подищах, віднайшли ще рідню, про яку я й гадки не мав — тобто знав, що десь-там-хтось живе, але оце і всі знання.
А знайомство і зустріч вийшли просто на диво.
Дядя Коля та його комахи
Своїх бджіл дядя Коля любовно зве «комахами»: „Ідіть, я вам своїх комах покажу...“, — і розповідати про них може годинами.
