Три дні в Токотон-яма (I). Сукава онсен.

Вукланічні прояви: гейзери, грязеві вуклани, сірчані річки та озера.

Так сталося, що якщо перший тиждень поїздки був в основному присвячений історичним та релігійним святиням (на цей раз — буддистським), то друга частина подорожі в основному складалася з відвідин і споглядання різних геологічних казусів і чудернацькостей.

Цикл «Літо на півночі Японії»

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

подорожіТохокуавто-кемпінгпреф.АкітаЯпонія

Дні подорожі з п'ятого по сьомий — розслабон. Авто кемпінґ Токотон яма.

Префектура Акіта, Юзава.

Не вдалося за поїздку притримуватися графіка „публікацій“. Починалося гарно — вчора побачив, сьогодні записав. Але вже з перших днів схема дала збій і вражень виявилося більше, ніж я можу надрукувати за один раз і за день. Тож це вже пишеться вдома, по закінченні поїздки, коли вже весь результат і все побачене вже відоме.

Так сталося, що якщо перший тиждень поїздки був в основному присвячений історичним та релігійним святиням (на цей раз — буддистським), то друга частина подорожі в основному складалася з відвідин і споглядання різних геологічних казусів і чудернацькостей.

Всілякі вукланічні прояви: гейзери, грязеві вуклани, сірчані річки та озера. Природні дива – карстові печери і кришталево чисті джерела та підземні ріки, високогірні плато та болота.

Сукава онсен

Спускаємося з гір, і зовсім трохи після перевалу на дорозі трапляється велика автостоянка з їдальнями, інформаційним центром. Це — Сукава-онсен (須川温泉). Тут же поруч — рьокани і міншьоку. Зупиняємося на невеличку передишку.

Пейзаж являє собою типову картину сірчаної долини в Японії. Річечка — з паруючою водою, деінде — шінто-храмчики, від річки в різних напрямках і в різних стадіях закинутості чи почищеності відходять пластикові труби, по яких до готелів, рьоканів подається вода від гарячої ріки. В повітрі — типовий запах варених яєць, або сірководню, як кому більше до вподоби, а по дну ріки — накипи білої піни — сірчаної солі.

Поки туман розвіявся, робимо невелику вилазку по ближчих горах навколо онсену. Починаючи від річечки вгору ведуть викладені, впорядковані каменями пішохідні доріжки.

Вулканічна сауна

Тут, на цій горі, трапилося кілька будиночків, призначення яких я спочатку не зовсім зрозумів. Спочатку мені попалися на очі залишки невеличкої хатки, тільки сам фундамент.

Але фундамент не зовсім звичний. Невеличнкий будиночок десь метрів три на п'ять, всередині розділений на кілька секцій. Перша моя ідея була, що це — залишки якогось туалету, тож ця штука не надто збурила мою цікавість. Дірка в підлозі посередині кожної секції тільки додала мені впевненості в справедливості мого припущення. Мене не смутило те, що дірка, як для туалету, трохи замаленька.

Тільки коли я натрапив і заглянув всередину другого такого будиночку, мені стало зрозуміло, про що мова.

Як виявилося, кожна така хатка — це „вулканічна сауна“. Будиночок будується над місцем, де з землі виходять струмені пари. В кожній секції — невелика дірка (закрита цеглиною в неробочому стані). В працюючому будиночку секції були також відділені одна від одної клейончатими шторами.


Тобто, заходиш в таку секцію. Прибираєш цеглину (попробував сам, підняв одну — звідти почало валити гаряче повітря в суміші з парою) — попарився, кладеш її на місце. Технологія — на рівні найсучасніших технологій персональної гігієни. Головне, що працює безвідмовно. Аж до тих пір, поки з дірки не перестане валити. Той закинутий фундамент був колись побудований на джерелі пари, а зараз її там немає.

При цьому декому вдавалося надзвичайно органічно вписувати репетицію ролі Русалоньки в пейзажі сірководневої ріки...


. . . (Далі буде)

Коментарі

comments powered by Disqus

Цикл «Літо на півночі Японії»

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13