Першого дня в готелі нам видали надрукований на принтері цінник із вартостями екскурсій і турів на Панґлао й Боголі. Цей цінник мав дуже цінну (перепрошую за каламбур) інформацію: назви цікавинок на обох островах. А все інше, це вже була справа гугла й гугл-карт. Нагугливши назв і подивившися, де воно розташовується, ми вже мали ідею, куди треба їхати й що дивитися. Тож наступного після приїзду дня ми вирішили взяти в прокат мотоцикл і присвятити день початковому освоєнню острова. Після ознайомлення з Панґлао (його можна за бажання об’їхати й роздивитися за пів дня або день), ми також провели таку ж мото-екскурсію південними районами Боголя — настільки, наскільки могли доїхати в межах дня мотоциклом.
Купання в печерах
Один із небагатьох атракціонів на Панґлао — печерне озеро. Печера заповнена водою, утворюючи природній басейн, придатний для плавання посеред сталактитів. Подібна печера є й на Боголі також. Безперечно варто відвідати хоча б одну з них, скупатися в спеку. На Панґлао — це печера Хінаґданан, а на Боголі — біля Анди, печера Кабаґнов.
Вхід до печери Хінаґданан — невеличка дірка в землі, проходити до неї треба зігнувшися навпіл.
Далі в суцільну темряву ведуть круті бетонні сходи, а ще далі відкривається величенька печера, нижня частина якої заповнена кришталево чистою водою. Внутрішній світ печери підсвічується кількома отворами на поверхню, через яке потрапляє денне світло та трохи електричними ліхтарями. Згори звисають сталактити, а поміж сталактитами поскрипують у темряві кажани. Глибина води в печерному басейні біля трьох-п’яти метрів. Чистенька прозора водичка, незважаючи на глибину — чітко видно дно озера, просто задоволення для плавання.
Печера Кабаґнов, на Боголі — одночасно схожа на попередню, але також зовсім інша. Вхід до печери — це теж дірка в землі. Але отвір дірки до цієї печери доволі великий — біля п’яти-шести метрів у перетині, краї дірки знаходяться на висоті біля п’яти метрів прямо над підземним озером, і відчайдухи просто стрибають із краю цієї дірки у воду печери. Як і в Хінаґданан, глибина озера — біля трьох метрів, але на відміну від першого тут у басейні також снують зграйки невеличких рибок. Якщо вода в печері Хінаґданан — зовсім прісна, то в Кабаґнов — трошки солона, ніби підмішано морської води. А нагору з печери веде металева драбина.
З двох печер Хінаґданан на Панґлао значно більше розрекламована й комерціалізована. Біля входу до неї — ціле невеличке містечко із сувенірами і свіжими фруктовими соками. Для входу до печери треба купити квитки за 50 песо, ще 75 песо беруть із відвідувачів за купання в печері. Зате на Боголі дорога до печери Кабаґлао ледь-ледь позначена. Незважаючи на це, на вході з вас візьмуть 10 песо спочатку в одному місці (за мотоцикл). Далі в кущах перед стежкою, яка веде до печери, до вас ще підійде якийсь місцевий, який впевнено скаже, що ще треба 10 песо за парковку, добавить, що він ваш „секюріті гард“ і зникне зразу ж у якихось своїх секюріті-справах, ледь отримавши свою десятку. А ще перед самою діркою в землі (обгородженою металевою сіткою) з вас знову-таки візьмуть 50 песо за купання. Дірка печери Кабаґлов — просто посеред лісу й ніякої цивілізації навколо неї немає.
Пасіка, Bee Farm
Цей готель і ресторан також відмічений на багатьох путівниках. Тут справді працює пасіка, з добутого на пасіці меду виробляються різноманітні суміші, приправи та масла. Працює пекарня — випікає хліб та булки з продуктами бджільництва. Пасіка крім того займається пропагуванням органічного городництва та переробки органічних відходів. У тутешньому ресторані — з мальовничим виглядом на море зі скелястого берега! — ласували просто чудовими салатами з водоростей, морського винограду чи кав’яру (японці цю водорость називають "морським виноградом", на Філіппінах звуть "морським кав'яром") та соусом із морських їжаків!
Готель має також свій невеличкий центр підводного спорту. Саме звідси ми придбали/організували свої поїздки на Памілакан та спуски на „домашніх“ рифах Панґлао.
В одній із поїдзок по Панґлао напросилися подивитися молодшу школу недалеко від Алони. Державна школа, але в той же час паркан навколо позначений іменами спонсорів, практично всі малі і середні місцеві бізнеси є меценатами місцевої освіти.
Банани. Разом з кокосовими пальмами банани (кажуть, що банани це трава!) тут скрізь.
