Боголь задяки своєму більшому розміру також багатший на екскурсійні цікавиники. Зі стандартного набору путівника вам напевне згадають річку Лобок із його „Пригодницьким парком“ (Adventure Park), Шоколадні гори й заповідник довгоп’ятів (англ: tarsier, лат.: Carlito syrichta). Усе це, до речі, можна об’їхати на мотоциклі як із Боголя, так і із Панґлао.
Вище я згадував про різницю трициклів на Панґлао й Боголі. Хоча вони все ще звуться на Боголі „трициклами“, але вже мають чотири колеса. Мото-маршрутки на Боголі місткіші й добротніші за трицикли Панґлао. По суті це вже не мото з коляскою, а мотоцикл до якого прибудована величенька будка, симетрично накриваюча весь мотоцикл разом із водієм із двома колесами позаду. У будці всередині вбудовані дві лавки вздовж обох бортів. Судячи за кількістю спин, на кожні лавці всідається 4–5 пасажирів. Отже перевозить вона за раз вісім-десять людей, плюс водій. Цікаво, що триколісні мотоцикли є на Панґлао, а як тільки перетинаєш міст починають з’являтися чотирьох колісні, а від’їхавши від мосту вглиб Боголя всього кілька кілометрів уже трапляються тільки чотирьохколісні. Звідки така вибірковість стилів мото-таксі не зрозуміло.
Довгоп’яти
Філіппінські довгоп’яти — найменші у світі примати. Дорослі істоти мають вагу від 80 до 160 грам, та 85–160 мм у довжину, а народжуються вони вагою всього 8–16 г. Жодні фото не передають справжнього вигляду й розміру цих мікро-мініатюрних „мі-мі-мішних“ мавпочок. Довгоп’яти — нічні тваринки й у денний час у зоопарку вони просто сидять згорнувшися в манюсінький „кулачок“ як у маленкої дитинки і виглядають на відвідувачів із під пальмового листя двома лупастими гігантськими як на такий розмір очищами.
Це, без сумніву, найменший за кількістю тварин зоопарк, що ми відвідували за все наше життя. Довгоп’яти — не компанійські тварини, вони живуть тільки на свободі й кожному крихітному створінню потрібно до гектару вільного простору для життя. Незважаючи на досить простору ділянку джунглів відведену заповіднику, в усьому „зоопарку“ довгоп’ятів живе всього-навсього вісім тваринок. Зоопарк — це просто обнесені парканом самі звичайні джунглі, помережані протоптаними відвідувачами стежками, а щоби знайти й подивуватися з лупооких приматів вас супроводжуватимуть службовці заказника, які знаються на тому, де довгоп’яти живуть і де ховаються. Без їхньої допомоги, мабуть, ніхто б так і не зміг знайти жодного. Розмовляти тут треба тільки пошепки, бо довгоп’яти також не виносять шуму й гаму. Відвідання зоопарку довгоп’ятів — 60 песо з людини.
Харчуються довгоп’яти переважно комахами, зовсім не наносять жодної шкоди людям і загалом корисні тварини, але на жаль є під загрозою повного зникнення. В основному через поширення домашніх котів, а також через те, що не переносять життя в неволі.
Вздовж річки Лобок
Річка Лобок пропонує багато видів проведення дозвілля для відвідувачів. Це — круїз (з обідом, або без) на „річковому трамвайчику“ вздовж річки, це — веслування на серферній дошці у верхів’ях річки або навіть сеанси йоги на дошках, нічні екскурсії до світлячків, а також парк Пригод (Adventure Park).
У парку можна пронестися над урвищем річки Лобок на зіп-лінії (вартість 400 песо) — два троси протягнені з одного берега річки на інший і ще два троси в протилежному напрямку. Відвідувачів парами закріпляють на причеплених на тросах роликах і запускають у політ через каньйон річки.
Шоколадні пагорби
Шоколадні пагорби — Chocolate Hills — це природні гео-формації в центральній частині Боголя. Гори майже ідеальної конічної форми, що виглядом нагадують шоколадні трюфелі покриті трав’янистим покровом. Шоколадні пагорби утворені в результаті підйому з дна моря коралових відкладень, унаслідок ерозії і вивітрення порід. У суху пору року трав’янистий покрів висихає й набирає характерного шоколадного кольору. Звідси походить і назва схилів. Усього налічується понад тисячу двісті гір у районі парку, а загалом Боголем їх розкидано понад тисячу сімсот.
З однієї з найвищих гір, де розташувався туристичний центр, відкривається чудовий виднокіл сотень майже однакових за формою і висотою шоколадних „цукерок“. Тут же, у парку також можна взяти на годину-другу авто-баггі чи мото-квадрацикл щоби поганяти багнюкою в джунглях поміж гір. Вартості — біля 800–900 песо на годину.
