Підводний спорт на Панґлао (1)

Частина перша: Морські створіння

Здебільшого головна причина відвідин Панґлао — це підводний спорт, пірнання з аквалангом. Сам Панґлао та менші остівці навколо нього — справжній рай для любителів коралових рифів, тропічних рибок і іншої живності.

Цикл «Філіппіни»

1

2

3

4

5

6

7

ФіліппіниПанґлаоБогольпідводний спортАзіяподорожі

Здебільшого головна причина відвідин Панґлао — це підводний спорт, пірнання з аквалангом. Сам Панґлао та менші острівці навколо нього — справжній рай для любителів коралових рифів, тропічних рибок і іншої живності.

Особливість коралів на Панґлао та на самому Боголі та маленьких островах навколо Панґлао — Памілакан та Балікасаґ — у тому, що корали тут утворюють справжню стіну (reef wall). Верхній край стіни може бути прямо коло берега — на відстані не далі 5–10м, а може й за 150–200 чи більше метрів. До краю стіни здебільшого веде дуже пологий піщаний подекуди кораловий спуск. На пляжах Панґлао часто треба йти не менше 100 метрів, щоби добрести до глибини хоча б до колін. Верхній край стіни — на глибині 5–6 метрів, інколи менше, а далі іде практично прямовисне урвище — майже 90 градусів — з коралів різних типів, які спускаються в різних місцях до 20, 30, 40 і більше метрів у глибину.

Практично, не сходячи з місця можна насолоджуватися морським життям на глибинах доступних для OWD — Open Water Diver (до 20 метрів), або можна практикувати глибокі спуски більш досвідченим. Саме так і проходили деякі наші спуски, одна й та ж група складається з OWD і Advanced OWD — ми зі своїми OWD «правами» плавали на глибинах 18–20 метрів, а внизу під нами на ~ 28–30 метрах тренувалася пара людей, які в цей час проходили курс підвищеного рівня.

Морські створіння

Живність тут така, яку не часто побачиш навіть на картинках. Інколи важко зрозуміти, що в тебе перед очима, що ж ти бачиш? Водорость? Раптом виявляється, що в нього є плавці і хвіст, й уважно придивившись помічаєш, що воно схоже на рибу й таки є рибою. Пізніше, передивившись книжку з ідентифікації тропічних морських створінь (два солідних томи по 500 сторінок, з п’ятьма-шістьма фото істот чи рослин на кожній сторінці) дізнався лише про кілька назв із багатьох сотень і тисяч живих творінь і ще стільки ж риб. Дещо розказали й показали інструктори під час пірнання чи після.

Зоряні родичі

Ось, наприклад, що це? Ніби корал із шипами сидить на іншому коралі? Але коли відриваєш його, воно бере і згортається в кулю із шипами. А потім залишене в спокої починає потихеньку розгортатися й заповзати назад на корал. Виявляється, що це шипасте-голкасте „щось» теж належить до типу голкошкірих і є родичем морської зірки. Абсолютно очікувано зветься «терновим вінцем» (лат.: Acanthaster planci) бо й насправді нагадує вінок із тернового гілля. Розміром тернові вінці досить великі — у розгорнутому стані діаметром до 40–50 см із гострючими шипами у кілька сантиметрів, а в згорнутому стані утворюють кулю 20–25 см діаметром.

Тернові вінці поїдають живі корали. Там, де вони розмножуються понад міру, зникають корали.



Або ось іще один родич морської зірки — зовні схожий на водорість із кількома радіально-симетричними гілками ніби у велетенської темно-зеленої сніжинки. Подібність до водоростей підкріплюється кількома „корінцями“ в центрі по низу, якими воно ніби „росте“ на коралах. Але, якщо цього родича теж відірвати від коралу, на якому він сидить і „запустити“ в повітря (чи пак у воду) — „воно“ виявляється не рослиною, а твариною і починає граціозно плисти у воді, розмахуючи гілками-водоростями по черзі. Від здивування аж рота роззявиш. Плавуча сніжинка називається морською лілією, або „feather sea star” англійською), деякі з них можуть перепливати на короткі відстані, а інші тільки "ходять" по дну своїми схожими на корінці маленькими ніжками.


Мало того — більшість віялоподібних (як я думав) "коралів" теж виявилися тваринами і родичами морських зірок. І навіть морські огірки-голотурії, які — не маючи зовсім голок — зовсім аж ніяк не нагадують ні зірок ні їжаків, а скоріше схожі на шматки кимось забутих на дні шлангів теж відносяться до голкошкірих.

Риби

Надзвичайно красиві і граціозні створіння риби-крилатки (англ.: lionfish) ніколи раніше не траплялися нам, але на Філіппінах зустрічалися доволі часто. Але перший раз побачивши її я навіть не зрозумів, на що ж це я дивлюся. Під час одного з спусків її показав інструктор, риба в цей час стояла на місці, майже не рухалась і треба було кілька добрих хвилин, щоб роздивитися чи це таки риба, чи може теж якась екзотична водорость або корал. Потім вже після підйому інструктор розповів, як вона зветься і що краще її не чіпати (як практично і все, що є під водою живого) — через її отруйні шипи на краях плавців. Вже аж потім, я став помічати їх самостійно і навіть знайшов ще кілька крилаток на своїх відео, хоча не бачив під час спуску — одна з них сиділа прямо над моєю головою під час спуску в тунель в Arco Point (про це буде трохи далі).


Рани від уколів крилатки в більшості випадків не смертельні, але можуть викликати симптоми отруєння на протязі кількох днів. Для здорової людини уколи крилатки не надто небезпечні, але у людей схильних до алергії, ужалення крилаткою може в деяких випадках призвести до смерті. Мабуть не варто випробовувати долю.

Риба-клоун і анемона

А от риби-клоуни траплялися нам і раніше, ще до Філіппін. Вони доволі поширені в тропічних морях. Найчастіше їх можна побачити серед щупалець морської анемони. Поводяться вони так, ніби щось захищають: вискакують із щупалець на кілька сантиметрів так, ніби-то збираються напасти і тут же ховаються назад у щупальці. Я дуже довго був впевнений, що так воно і є, що риби захищають ікру відкладену серед щупалець чи щось подібне. Виявилося, що клоуни і анемони живуть у симбіозі. Рухливими щупальцями анемона жалить свою здобич та нападників і паралізує їх своєю отрутою. Але риби-клоуни стійкі до отрути анемони і тому ховаються від своїх ворогів у щупальцях. В свою чергу риби клоуни приносять користь анемоні кількома способами: постійно рухаючись поміж щупальцями вони збільшують притік свіжої води, чистячи анемону, підживлюють анемону відходами життєдіяльності та відлякують риб, які намагаються поїдати щупальці анемон.

І анемони і риби клоуни трапляються найрізноманітніших видів, виглядів, розмірів і кольорів. Існує понад тисячу видів морської анемони, але тільки 10 із них можуть співіснувати з 26-ма видами риби-клоуна. І серед цих типів тільки певні пари анемон і риб співіснують між собою.

Ще про один цікавий зразок симбіозу теж почув від уже іншого інструктора в Анді, але на жаль вдалося зазняти на камеру тільки шматочок дії. Маленькі рибки є симбіонтами з малюсінькими крабиками. Співвіснують вони так: краб цілими днями возиться в своїй малюсінькій нірці, цілими днями витягуючи і викидаючи з неї сміття — піщинки і камінчики, що заносяться водою. А рибка увесь цей час чатує біля входу до нірки. Як тільки поблизу з’являється якийсь хижак, риба подає сигнал крабу і той миттєво ховається в нірці. Таким чином риба охороняє краба, а сама в той час має постійний притік поживних речовин із викинутого з крабової нори сміття. Під час одного з пірнань біля Анди мені вдалося побачити на піску цю цікаву пару, але поки я підпливав з камерою, риба вже встигла попередити краба і він встиг сховатися швидше, ніж потрапив у об’єктив. Тому на відео тільки якийсь незрозумілий пісок і риба, яка чомусь крутисть біля дірки.

А іще траплялися якісь прикольні “вертикальні” риби-голки, які чомусь плавають вертикально і чомусь завжди по чотири. Вони дійсно цікаво виглядають. Плавають завжди майже вертикально головою вниз, при цьому рухаються вони в горизонтальній площині весь час залишаючись в такому положенні. І вони постійно рухаються синхронно на однаковій відстані одне від одного. І завжди по чотири. Як вони звуться, ще не ідентифікували. Ще треба листати і листати тисячу сторінок книжок.

Коментарі

comments powered by Disqus

Цикл «Філіппіни»

1

2

3

4

5

6

7