З півночно-східного напрямку в'їздом і містком до чотирьох провінцій¹ Шікоку служить невеликий острів Аваджі-шіма, з'єднаний з "великою землею" Хоншю і меншою землею Шікоку красивими підвісними мостами понад морем з чудовими краєвидами. Це — міст Аваджі — найбільший підвісний міст світу. Вікіпедія про нього розказує, що відстань між його стояками, не мало, не багато: 1991 метр.

Міст, що з'єднує Аваджі і Токушіму відомий своїми чудовими краєвидами і водоворотами. В залежності від розкладу припливів і відпливів на поверхні води з'являються величезні водяні воронки, до яких відправляються екскурсії на човнах. Ми не попали сюди а ні в час ні припливу, а ні ж відпливу — тому насолоджувались виключно краєвидами. Але навіть і в "спокійному" стані бурляча поверхня води під мостом складає враження.

З інших цікавостей в Наруто можна відмітит парк Наруто, який, власне, і складається з оглядового майданчика навколо мосту і музею "підробок".

Міст Наруто, хоча й менший за Аваджі, але теж належить до найбільших підвісних мостів світу. І, якщо не зраджує пам'ять, це саме той міст пов'язаний з Україною через відомого українського руфера Мустанга. Він тут теж лазив і публікував свої фотки на його вершечку.

Музей "підробок", насправді називається музеєм репродукцій Отцука. Керамічна фірма Отцука Керамікс Лтд. заснувала такий собі (найбільший) музей, де виставлені репродукції (виключно репродукції) світових мистецьких витворів на кераміці.

Серед репродукцій — як фрагменти фресок, так і цілі величезні зали величних храмів, так і картини відомих художників. Всі репродукції — в натуральний розмір, як картини Пікасо, так і гробниця фараона.

На експонатах в багатьох місцях помітно неозброєним оком, що вони просто зроблені з фотографії: тінь від ручки амфори так і залишається чорною плямою, а мозаїка просто намальована на кераміці.

Зібрана, дійсно, величезна кількість творів на чотирьох поверхах, оформлених в хронологічному порядку від античності до двадцятого сторіччя. Тож, якщо ви бажаєте ознайомитися з усім мистецтвом усього світу за увесь час людської цивілізації за дві три години --- кращого місця не знайти.

Трохи далі на південь — ближче до центру Наруто — місцевість з кількома магазинами керамічних виробів. Тут з поконвік виліплюють і випікають глечики і величезні макітри. Ми попали сюди саме під кінець дня, вже коли робітники знімали всі прапорці і рекламні плакати "івенто". Але все-ж таки встигли подивитися і сам магазин, і виставлені навколо макітри, і величезну старезну піч, де вони випікалися на дровах та деревному вугіллі.

До місця ночівлі, після онсену, їхали вже поночі, відшукавши на мапі "мічіно-екі", але до тої станції, куди спершу планували доїхати, не доїхали. Бо було вже пізно, очі злипалися після майже доби в дорозі. Тому звернули з головної дороги, вибравши "мічіно-екі" трохи поближче.

Нам знову повезло з нашим рішенням, і на ранок були надзвичайно задоволені з того. Але про те — далі, в наступній розповіді.