Пілігрімство та прочани Шікоку, Шьоосанджі, 29 квітня (3)

Спустившися з гір "Дальній" Ія, де цілі села заселені ватними опудалами, ми поклали початок своєму власному прочанству ("хенро") у Шікоку.

Цикл «Шікоку - два золотих тижні»

1

2

3

4

5

6

7

8

подорожіШікокупреф.ТокушімапрочанствоKobo DaishiIya valleyтраса 439дорожна станціяпоходиmt. Tsurugi

На Шікоку налічується 88 храмів та монастирів, або заснованих Кобо Дайші (Кукай), або до яких він так чи інакше приклав свою руку. Кобо Дайші, закінчивши з монастирями на головному острові Хоншю, в тому числі один з найвідоміших і головний монастир секти Шінґон — монастир Коя-сан, відправився на Шікоку і продовжив свою діяльність тут.

В кінці нашого маршруту на цей день лежав монастир Шьоосанджі, Shōsan-ji (焼山寺)&


Перший із восьмидесяти восьми знаходиться на північно-східному кінці острова — на "вході" з Хоншю, в префектурі Токушіма, біля Наруто. Далі — за стрілкою годинника, намистинками, вдовж берега моря — тільки в Токушімі ланцюжок заходить далеко вглиб острова,— аж до того місця де і починалося — на північно-східному кінці острова, але вже в префектурі Каґава.


Традиційно, подібне паломництво здійснювалося пішки. Пишуть, що для проходу пішки по всьому маршруту, із заходом в кожен з храмів, потрібно від сорока до шестидесяти днів. Загальна довжина маршруту поняд 1200км. Звичайно ж, у нас на подібний ентузіазм не вистачає ні часу, ні настирливості, тому ми машиною відвідали (поки-що) лише один з них, під номером №12 — Shōsan-ji (焼山寺).


Пізніша примітка: далі — більше. Загалом під час подорожі ми відвідали щось трохи більше десятка-чи півтора храмів. Всі вони різні. Деякі — з чудовим морським краєвидом, прямо на березі моря, інші — високо в горах, інколи дуже важкодоступні, ще інші — просто посеред міста. Ми поза будь-якими сумнівами, не «справжні» правовірні прочани, але пам’ять від відвідин храмів залишилася чудова.

В цьому році відзначається 1200 років від початку прочанства в Шікоку. Важко сказати, чи в цьому році — у зв'язку з ювілеєм — більше прочан, ніж звично, чи така ситуація кожного року, але побувавши сьогодні тільки в одному з храмів, ми зустріли тут кілька молодих хлопців-прочан.


На час нашого візиту храм вже було зачинено, і один з хлопців, з яким ми розговорилися, влаштовувався на ночівлю на лавці (без намета і спальника) біля входу до храму. Його мета — вранці, о сьомій, коли відчиниться храм, отримати печатку з цього храму в спеціальній книзі. Повна мета — зібрати всі 88 печаток. На храмовій парковці в цей же час розставляв намета на асфальті ще один такий же. Потім побачили ще кількох. Загалом за час нашого короткого візиту до храму ми зустріли шість молодих хлоців-паломників1.

  1. З пізніших наблюдінь: прочан багато. Вздовж усього нашого маршруту — там де він співпадав з пілігрімською дорогою «хенро» — 辺路, — ми зустрічали (поодиноких, парами, або невеликими групами) прочан — як японців, так і «ґайджінів». І на багатьох мічіно-екі під час ночівлі, наша машина стояла поруч з наметиками велосипедистів, або ж велосипедисти-прочани спали тут же поруч на лавках, без наметів. Крім велосипедистів були і мотоциклісти, і поодинокі автомобілісти, і групи на туристиих трейлерах чи автобусах. 

Вже поночі, саме зараз, пишу це на "мічіно-екі" Онсен-но-сато Камі-яма (温泉の里神山), і тут недалеко від нас влаштувався на подібну ж ночівлю велосипедист з Йокогами. Він теж уже встиг відвідати чи то сімнадцять, чи то вісімнадцять храмів. Прилетів літаком, сів на велосипед, зупиняється в одномісному наметику в подібних станціях.

Коментарі

comments powered by Disqus

Цикл «Шікоку - два золотих тижні»

1

2

3

4

5

6

7

8